Таким чином, образ М.Костомарова у В.Петрова – це постать розвінчаного романтика, ко- трий замість того, щоб плекати власний талант науковця і насолоджуватись життям, жертвує собою задля омріяного майбутнього, згідно з романтични- ми ідеалами. Таким чином маємо чотири варіанти художнього упорядкування простору і часу. У фіналі роману «Ще одна прекрасна катастрофа» маємо рідкісний при- клад метанаративу, коли герої твору у підсумковій розмові обговорюють осо- бливості його будови. Характери персонажів прозаїка розкриваються передовсім в диску- сії, полеміці, дебатах, https://usbtp.fr/ оприявнюючи публіцистичність як помітну рису його ідіостилю. Тоді як Михайло Кравчук, на відміну від академіка Тимошенка, категорич- но відмовився виїхати за кордон. Помітно, що письменник вибудовуючи явище культури, окреслюючи її етос, звертається не до нормативного кантівського підходу щодо проблем моралі, а до історичного, дескриптивного (коли моральні правила виводяться не раціонально, а відповід- но до звичаю, традиції), або принаймні поєднує те і друге з перевагою другого. Напрямок, яким треба пря- мувати до абсолютної істини, так само, як і сітку ціннісних координат пророцтво для України 2023 вчинків героя, вже визначено. Щоб подолати цю небезпеку треба бути критично і самокритично налаштованою індивідуаль- ністю.
Вчені свідомо шукають контакту з владою, щоб реалізувати власні ідеї і бути ко- рисними своєму народу і людству. Pro domo suа зазначимо, що роман А.Куркова цінний наразі як явище, що з’явилось у тому ж таки літературному і культурно-істо- ричному контексті, що й решта вказаних творів, і може бути залучений до роз- гляду в порівняльному аспекті. Крім того, образ Ратибора може мати ста- тус феномену межового, передісторичного щодо генези наукового пізнання. Технологічна логіка (Г.Маркузе) зімкнулась з логікою обивателя: те, що повинно бути, виводять з того, що є; тому раціональніше пристосовува- тись до обставин, ніж будувати «захмарні замки». В іншому оповіданні («У гості до Ольги Павлівни») сказано, що «ми в усьому шукаємо логіку, адже живемо в епоху науково-технічної революції, все хочемо, щоб було по науці. Щастям, що буквально «впало з неба», задля якого не треба було комбінувати, вигаду- вати, силувати життя, він легко знехтував. Автор роману був позбавлений можливості наголосити, що громадська діяльність академіка Кравчука – це насамперед вияв любові до України, палкі зусилля, спрямовані на будівництво повносилої багатогранної української культури. Спадок соцреалізму позначився на таких рисах персонажа, як близькість до простого народу, громадська активність, на всвіжі екстрасенси про Україну 2023вадженні образів мудро- го наставника-комуніста, шпигуна-зрадника, екстрасенси про Україну 2023 ворога народу, на порушенні історико-революційної теми у більшовицькому ракурсі. «відпрацьовані» етапи розвитку. У другому випадку часопростір звужується до точки в океані, яка ось-ось зникне.
У цьому часопросторі не існує автономних феноменів, які б мали власну логіку розвитку. При цьому фінансовий сектор хоч і стабільний, але “допомогти грошима” не готовий – кредитування залишається на мінімумі, https://pendantquetulaimes.com/ а Мінфін буде забирати останнє, продаючи банкам держоблігації пророцтво для України 2023 фінансування дефіциту держбюджету. Але це не буде битва гігантів чи зіткнення кардинально протилежних світоглядів. А от що буде зараз – сказати важко. Цим він нагадує Антуана Роканте- на з роману Ж.-П.Сартра «Нудота», якби не віра в те, що любов його врятує. «Професор Ратмиров». Усі персонажі цього роману мають прототипів, зо- крема головний герой – це не хто інший, як М.Костомаров у його київський і саратовський періоди. Спробуємо реконструювати авторський задум роману А.Куркова «Сади пана Мічуріна» з огляду на парадоксальне та іронічне мовлення, наскрізні мотиви, кільцеву композицію. Ще якесь десятиліття тому вона відчайдушно намагалася зберег- ти свої позиції моста між тимчасовістю людини й вічністю духовного. Ще одна важлива деталь – постать чарівної дівчини, близької і далекої, реальної і уявної, персонажа і тропу, на кшталт метафори-синекдо- хи «перса вічності». Наприклад, у романі «Аргонавти Всес- віту» окремі розділи викладено з погляду щоденника Галі Рижко. Стало очевидним, що природа – це світ складних нестабільних нелінійних систем, і наукові наративи про Всес- віт – фікції з більшим чи меншим ступенем вірогідності.
І для кращих представників української аристократії українська справа була не виявом більшої чи меншої симпатії, а обов’язком. Сьогодні українська кукурудза користується більшою довірою, ніж 3-5 років тому. Якщо у романі «Причини і наслідки» (1986) взаємовідносини науки і суспільства репрезентував насамперед дискурс науки і влади, то через двад- цять п’ять років у романі Ю.Щербака «Час смертохристів. Як і в прозі М.Амосова, наука у романах і повістях Ю.Щербака поступово заходить у конфронтацію з офіційною ідеологією, виходить за межі власних вузькоспеціальних повноважень у суспільно-політичну сферу творення ідео- логічних міфів, соціальних перспектив, моральних орієнтирів. Наука як НТП в українській малій прозі 70 – 80 рр. Більше того, окремі науковці у малій прозі Ю.Щербака є наскрізними персонажами: Ігор Лозицький, академік Мороз, Карлов-Терещенко та ін. Крім того, https://moduofi.com/ ге- роями оповідання, по суті, є не окремі люди, а людство в цілому. На його думку, тип вченого, головним чином внаслідок того, що питання «як жити? Чи не тому він написав розгромну рецензію на працю казанського ректора М.Лобачевсько- го з уявлюваної геометрії, що його власне математичне мислення мало іншу природу. Мічурін одержимий ідеєю гібри- дизації, яку поширює на життя загалом в сенсі принципу комбінування кра- щого з кращим, на його розсуд, а насправді поєднання несумісних речей, що призводить до сміховинних чи трагікомічних наслідків.