Листи Пат з навколосвітньої подорожі до Лукаса («Безслідний Лукас») також подано згідно з принципом контрапункту як побічний сюжет і воднораз факт внутрішнього світу протагоніста, вну- трішній діалог з іншим «я». Їхня особистість частіше зберігає тенденцію вну- трішнього росту. Доповідь академіка під час міжнародного «круглого столу» у замку Сюллі над Луарою можна вважати науковим трактатом або принаймні цікавим культурологічним есеєм, незважаючи на прорадянську тенденцію. ХХ ст. У багатьох новелах і опо- віданнях цього часу в українській літературі життя головного персонажа триває під «мудрою» опікою держави, під «благотворним» впливом колективу. Справді, у повісті «Як на війні» (1966) йдеться про чотирьох науковців, які під час невдалого експерименту в аеро- зольній камері заразились вірусом смертельної хвороби; роман «Бар’єр несу- місності» (1971) розповідає про видатного хірурга Костюка, котрий працює над проблемою трансплантації серця і у вирішальний момент не зважився пересадити цей життєво важливий орган від коханої людини з уже мертвим мозком – хворому; у п’єсі «Відкриття» (1975) мовиться про впровадження нової протигрипозної вакцини; у драмі «Наближення» (1983) – кібернетик Лунін (прототип – академік Глушков) прагне перебудувати всю систему управління господарством країни; роман «Причини і наслідки» присвячено боротьбі вчених-медиків зі сказом. Дискурс влади один з найпосутніших у романі Ю.Щербака «Причини і наслідки». З огляду на нинішні реалії, методологічні та ідеологічні зміни, кон- цепція людини науки в романі «Причини і наслідки» (1986) потребує, вважа- ємо, https://travailetdroits.com/forums/users/rosalindatrumble/ нового прочитання.
Натомість у романі «Розгін» розподіл частин здійснено не стільки згідно з просторовим критерієм, як-от у попередньо аналізованому творі («Спроба відкриття» – «Подорож» – «Повернення» – «Зникнення»), скільки з огляду на уповільнення чи прискорення часоплину. У романі М.Амосова порушено ряд наукових проблем, котрі досі, через півстоліття, остаточно не розв’язані: лікування раку, кріобіологія та анабіоз людини, штучний інтелект, виховання. Лекцію як елемент архітектоніки твору вперше використав Л.Леонов у романі «Російський ліс» (1953). Проте вкраплення наукової стилістики, і до- сить розлогі, траплялися раніше, скажімо, музикознавчі розмисли в романі Т. Як відомо, правда химерніша за будь-яку вигадку: важкопоранений лейтенант Загребельний сам п’ять днів пролежав без допомоги в укритті, поки його не полонили, тим самим, хоч як парадоксально, врятували німці-обозники; талановитий полководець, тридцятивосьмирічний генерал армії І.Черняхов- ський загинув у лютому 1945 р., а починав війну підполковником; артилерист Ю.Лотман, майбутній видатний філолог, вивчив на фронті французьку мову. Звісно, цей прогноз поки виглядає не дуже правдоподібно. Тому цей твір має відношення і до жанрової номінації роман-застереження. Тому поведінку Карналя визначила пев- ною мірою аскетична спрямованість у майбутнє. Листи Андрія Карналя до сина знайомлять адресата і читача з подіями в Озерах. Не цінуються більше здібності, і передбачення для України на 2023 рік багатьох розум став обтяжливим, видатні люди залишились тільки в енциклопедіях, а в житті па- нує дрібний торговець, менеджер, який розпихає руками й плечима все цінне й дороге, нищить святині, топче благородство, datacesspro.com аби лиш допастися до зисків, урвати ласіший шматок, зайняти найвигідніші позиції.
Вперше побачивши Карналя, Анастасія проникливо відзначила його невміння пристосовуватись до аудиторії, адже наївні, бо щирі й виболені, слова академіка про необхідність змін, про людський розум не знаходили відгуку серед слухачів, звиклих до загальних фраз. За до- рученням редактора Анастасія опитала з десяток науковців, що вони читають. Красюка, що розшукав невідомі документи про П. Війна – одне з найбільш частотних явищ людського спі- віснування з прадавніх часів до сучасності, про що переконливо свідчить Старий Заповіт. Як за часів пізнього середньовіччя наука потрохи виходила з-під влади церкви, так і тут вона, хоч і вельми обережно, обходить ідеологію. Герой тут ніби проходить ініціацію, найголовніше випробування на справжність. Вона здатна перемістити людину в епіцентр живого життя, заволодіти часом і найголовніше – повернути молодість. » та ін. Складається вра- ження, що персонажі прокидаються після довгого сновидіння або щойно взяли участь у спектаклі. Зрештою, це концептуальна думка: його персонажі поспішають жити, свою зачарованість життям виявляють у творчості, зокрема науковій.
Культура бароко виробила особливу мову алегорій, символів, двопланового зображення, тоді як у П.Загребельного другим планом, «вікном у позапро- стір» служить світ книги (у Г.Сковороди це була Біблія). І передбачення для України на 2023 рік кращих представників української аристократії українська справа була не виявом більшої чи меншої симпатії, а обов’язком. Згідно з цим принципом, Д.Чижев- ський в «Історії української літератури» розрізняв культурно-історичні епохи за домінантою простоти / складності, гармонії / дисгармонії, передбачення для України на 2023 рік накопичення прикрас чи їх відсутності. Згідно з кни- гою Л.Ушкалова «Григорій Сковорода: Семінарій», цій темі літературознавці присвятили більше тридцяти статей. Деякі тео- логи вважають, що на цій основі можна розбудовувати стосунки між наукою і релігією. Пригадаймо, що й В.До- монтович у деяких творах, приміром, в оповіданні про Р.-М.Рільке щедро ви- користовував чужі незалапковані висловлювання, а постмодерністи вдають- ся до так званої практики центонів. Зникла чітка грань, що кажуть екстрасенси про війну 2023 року визначала ви- бір між поетичним і науковим. Причому українські письменники в еміграції нерідко творили в тій же тональності, що й колеги з материкової України, але зі зміною ідеологічних орієнтирів на прямо протилежні. З нашого погляду, web site героїзм як поро- дження смислу, що був другим, поряд зі свободою, важливим складником внутрішнього світу персонажа, треба мислити не тільки і не стільки відкрит- тям смислу, скільки його породженням, спасенною ілюзією у спробі обжити дім буття.